Урок №28. Л.Бетховен. Фортепіанна творчість. Сонати для ф-но №8 «Патетична» та №14 «Місячна»

•  Бетховен – піаніст-віртуоз, геніальний імпровізатор.

•  За своїм значенням жанр сонати в творчості Бетховена рівнозначний симфонії.

•  32 сонати Бетховена – творча лабораторія, в якій формувався стиль, музична мова.

   Ідеї, «знайдені» в сонатах, використовувалися в симфоніях.

•  Бетховен писав для клавіру і нового для початку XIX ст. інструменту фортепіано.

•  Деякі сонати   мають   програмні   назви:   №8 «Патетична», №14 «Місячна»,

                                                                           №21«Аврора»,      №23«Апасіоната».

Новаторство:

•  Подолав залежність від клавірного стилю XVIII ст.

•  Оркестрове звучання рояля, експресивна динаміка, широке використання крайніх

   реґістрів і педалі для створення могутності і колориту.

Характер частин:

•  Перші частини: героїчні, напружені, драматичні.

•  Другі (повільні) частини: споглядально-відчужені або лірико-філософські.

•  Фінали: схвильовано-радісні, переможні, народно-жанрові.

Мелодії:

Прості, ясні, строгі, з рухом по звуках акордів, з внутрішньою енергією. Прикрас майже немає. 

«Патетична соната»  №8  до мінор написана Бетховеном 1798 р. Назва «Велика патетична соната» належить самому композитору.

«Патетична» (від грецького pathos – «пафос» означає «з піднесеним настроєм»). Ця назва стосується всіх трьох частин сонати, хоча «піднесеність» виражена в кожній частині по-різному. Сучасники сприйняли цей твір як незвичний і сміливий. Цей твір присвячено князю Ліхновському.

Композитор втілив у музиці страждання та героїчний протест людини, яка вступає в боротьбу з жорстокою долею, з трагічними обставинами життя. Яскравість образів, їх різке протиставлення стали підставою для порівняння сонати з театральною виставою. «Герой» сонати постає перед слухачем як учасник драматичних подій. Ця вольова й мужня людина, яка володіє невичерпною енергією, страждає, мислить, бореться.

 Діти, ми раніше вивчали будову класичної сонати. Ви знаєте, що вона складається з трьох частин. Перша частина - це зазвичай сонатне алегро (експозиція, розробка та реприза),  а у творчості Л.Бетховена ми послухаємо незвичайні сонати.  Так, перша частина сонати №8 починається повільним вступом, який можна назвати «діалогом душі», «боротьбою розуму із серцем». Людина усвідомлює суворий виклик долі та відповідає скорботним благанням, пристрасною тугою. Послухаємо

Друга частина сонати, Adagio cantabile в Ля-бемоль мажорі. Основна тема має зосереджений і задушевний характер (Adagio має тричастинну будову). Це глибокі роздуми про щось серйозне та значне, можливо, спогади чогось пережитого, або роздуми про майбутнє. На тлі мірного супроводу звучить благородна та велична мелодія.

Третя частина (фінал) написаний у формі рондо-сонати. Звучить енергійна, вольова музика, споріднена настроям І частини. Це рішучі мелодичні звороти, які виражають мужність і непохитність. Вся соната завершуються кодою.

Соната №14 «Місячна» написана в 1800-1801 рр. і присвячена Джульєтті Гвіччарді, якій Бетховен в 1801 р. давав уроки музики. Композитор був закоханий в юну графиню і хотів з нею одружитися.

Назву «Місячна» запропонував німецький музичний критик і драматург Людвіг Рельштаб у 1832 р., вже через 5 років після смерті автора – він порівняв цей твір з «місячним світлом над Фірвальдштетським озером».

Соната має підзаголовок Sonata quasi una fantasia (Соната в дусі фантазії): Бетховен хотів підкреслити те, що її форма відрізняється від класичної форми сонати.Частини сонати слідують одна за одною майже без перерви, починається ж вона не традиційним Allegro, а знаменитим Adagio sostenuto, сумний ліризм якого народжується, росте і гасне в музичному просторі, вільному від формальних рамок.

Звичайно  послухаємо ІІІ частину цієї сонати 

Домашнє завдання

Повторіть  уроки  №27,28 та пройдіть тест за посиланням 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5754781