Урок №29.
Л.Бетховен. Симфонічна творчість. Симфонія №5, №9
Бетховен написав 9 симфоній та 11 симфонічних увертюр. Вісім з дев'яти
симфоній створені з 1800 по 1812 роки. Над симфонією № 5 Бетховен працював три
роки, над симфонією № 9 – десять років.
Новаторство:
• Бетховен драматизував жанр,
загострив контрасти між темами і між частинами.
• У фіналі Симфонії № 9
звучить хор
• Починаючи з Симфонії № 2
менует в ІІІ частині замінений на скерцо.
• Більші масштаби всіх частин
симфоній
• Збільшення складу оркестру,
вживання нових інструментів.
Симфонія №5
П'ята симфонія була закінчена в 1808
році. Присвячена другу і меценату
Бетховена, сину останнього гетьмана України, графу Андрію Розумовському.
Ідея симфонії – це героїчна боротьба
за щастя людини і людства.Симфонія сприймається єдиною. Відповідно
до правил сонатно-симфонічного циклу в ній 4 частини (як 4 дії вистави). Бетховен
вперше в практиці написання симфоній порушує правило - між III і IV частинами немає перерви. Як відомо, перед початком
літературних творів іноді ставиться епіграф – короткий вислів, що характеризує
основну ідею. Багатозначний музичний епіграф Бетховен створив у П'ятій
симфонії. Це мотив з чотирьох нот, який виконують важким унісоном (в 3
октави) багато інструментів оркестру. Сам композитор казав про нього: «Так доля стукає в двері». Численні
варіанти цього мотиву-епіграфа пронизують всю І частину симфонії, проникають і
в її інші частини. Тим самим між усіма частинами П'ятої симфонії встановлюється
особливо тісний, нерозривний зв'язок. Ця грізна та наказова тема є лейтмотивом
(характерна тема, яка неодноразово повторюється) симфонії. Вся симфонія – це розповідь про
життя, в якій неминучим супутником людини є доля. Дуже часто її «стук» – це
невідворотне вторгнення фатальних, злих сил, з якими людині доводиться
відчайдушно боротися. Послухаємо І частину:
ІІ частина симфонії – неквапливе Andante con moto в Ля-бемоль мажорі. Ця частина написана в формі подвійних варіацій.
ІІІ частина симфонії – Allegro до мінор. У
ній представлений новий жанр – скерцо (з італ. – «жарт»). Форма – тричастинна
репризна.
IV частина симфонії. Фінал написаний у формі сонатного allegro. Всі теми фіналу мають світлий,
святково-закличний характер. Завдяки введенню в фінал додаткових інструментів
(флейти-пікколо, тромбонів, контрафаґотів), музика набуває яскравого
могутнього звучання. Третя й четверта частини
звучать без перерви (attасса).
Симфонія №9
Дев'ята симфонія
– одне з найвидатніших творінь в історії світової музичної культури. За величчю
ідеї і глибині її змісту, за широтою задумів і потужній динаміці музичних
образів ця симфонія перевершує все створене самим же Бетховеном.
Для грандіозного втілення теми героїчної боротьби і перемоги
Бетховену в його Дев'ятій симфонії виявилося недостатнім виразних засобів
оркестру. І він вчинив абсолютно незвичним до того чином – ввів в фінал
симфонії хор і співаків-солістів. Слова Бетховен взяв з «Оди до радості» свого
сучасника – німецького поета Фрідріха Шиллера. Велична, могутня музика фіналу,
яка нагадує гімн, закликає народи всього світу до об'єднання, щастя й радості.
Цей твір – вершинний і останній зліт геніального композитора. Цікаво, що ІУ частина цієї симфонії – гімн Євросоюза. Послухаємо фрагмент:
Комментарии
Отправить комментарий