Музична література 3-й рік навчання

  Урок №4. Музична культура епохи Відродження (ХІV – XVI)   Відро́дження або Ренеса́нс (фр. Renaissance – «Відродження») – епоха в історії культури  західноєвропейських країн, що ґрунтувалася на ідеалах гуманізму та орієнтувалася на спадщину античності. Мистецтво епохи Відродження поступово відходило від релігійності, ставало більш світським. Ця епоха охоплює період близько трьох сторіч, а саме з XIV - XVI ст.  Герой Відродження  – життєлюбна, розумна особистість, творець своєї долі. Осягнення чуттєвої краси світу, відчуття радості буття, увага до земних радощів, часте звертання до міфологічних, а не біблійних сюжетів притаманне всім видам мистецтв.    Діячів Відродження називають гуманістами (від лат. людяний). Вони оспівували велич людини, її багатий внутрішній світ та фізичну красу, вірили в її безмежні можливості. В епоху Відродження в середовищі гуманістів уперше формується інтелігенція – група людей, яка займається розумовою діяльністю як професі...

  Урок №3. Музична культура Київської Русі Київська Русь – перша велика держава на території України. Вона існувала з IX ст. до середини XIII ст., коли татаро-монгольське ярмо на декілька століть перервало її історичний розвиток. Протягом Х – XI ст. тут розвивається писемність, література, історичне літописання, архітектура, музика.  Музика становила невід’ємну частину культури Київської Русі. Найбільший її скарб – народна пісня. Із прийняттям християнства у 988 році у Київській Русі з’являється церковна музика. Церковний спів прийшов на українські землі з Візантії та поступово набув самобутності, збагатившись народнопісенними традиціями східних слов'ян. Тексти молитв теж були перекладені старослов’янською мовою.  Давньоруські наспіви були одноголосними без супроводу інструментів (а capella ) . Вони мали спокійний, стримано-урочистий характер та наближалися до речитації. Їх виконували чоловіки.  Послухаємо "Величаєм Тя"   Записували    спів  ...

  Урок №2. Музична культура Сере дньовіччя  Епоху, що розпочалася з падіння Риму ( 476 р. ) і тривала більше тисячі років, називають Середніми віками . На зміну міфологічному прийшов новий релігійний тип культури. Релігія  стала рушійною   силою цієї епохи, основою духовного життя.   Людина епохи Середньовіччя – це виконавець Божої волі. В  І столітті нашої ери у Палестині виникло християнство, в основі якого лежить віра в єдиного Бога Ісуса Христа. Християнство поширилося по всій Європі, перемагаючи язичництво.  В 1054 р. відбувся розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм), а у 1517 р. виник Протестантизм . Існувало три основні розґалуження в християнстві.  Мистецтво Середньовіччя – церковна архітектура, скульптура, ікони, мозаїки і фрески що наповнювали простір храму. Музиці відводилася, мабуть, найважча роль: вона повинна була допомогти тому, хто молиться, забути про повсякденні турбот...