Київська Русь – перша велика
держава на території України. Вона існувала з IX ст. до середини XIII ст., коли
татаро-монгольське ярмо на декілька століть перервало її історичний розвиток.
Протягом Х – XI ст. тут розвивається писемність, література, історичне
літописання, архітектура, музика. Музика становила невід’ємну
частину культури Київської Русі. Найбільший її скарб – народна пісня. Із
прийняттям християнства у 988 році у
Київській Русі з’являється церковна музика.
Церковний спів прийшов на українські землі з Візантії та поступово набув
самобутності, збагатившись народнопісенними традиціями східних слов'ян. Тексти
молитв теж були перекладені старослов’янською мовою. Давньоруські наспіви були
одноголосними без супроводу інструментів (а capella). Вони мали спокійний, стримано-урочистий характер та
наближалися до речитації. Їх виконували чоловіки. Послухаємо "Величаєм Тя"
Записували спів
спеціальними знаками за
типом невм «знаменами» або «крюками» (від
давньослов’янськ. "знам'я" – знак), тож він і називався знаменним.
Знамена або крюки походили від візантійських невм. Ці знаки служили більше 6-ти
століть для запису церковної музики. Один знак означав приспівку,
групу звуків. Сума приспівок складалася в гласи. Глас
– це і лад, і набір приспівок. Всього гласів було вісім. Мистецтво співака було усним, суворо анонімним і полягало в
умінні комбінувати різні приспівки. Подивимося на фото приклад нотного запису
Головну церковну службу називають Літургією. З появою багатоголосся та введенням жіночих голосів церковна музика стала більш яскравою та виразною. Від західноєвропейської меси вона суттєво відрізняється: сувора й урочиста в мелодиці, але наявність мелізмів – невеликих
мелодійних прикрас. Ще одна відмінність - інструментальна музика на Русі не допускається в церкві. Жанрами
церковно-співочого мистецтва були стихирі, тропарі, блажени,
псалми. Найважливіша пісня-молитва "Тебе поєм". Послухаємо у виконанні мішаного хору
Від часів Київській Русі бере
початок дзвонова музика: дзвони скликали на
службу, повідомляли про нашестя ворога, пожежі, військові перемоги. А також звучали на святах. Послухаємо весільний передзвін
Музика княжого
двору та міста. Пісні, музика і танці
супроводжували давніх русичів під час розваг і відпочинку. Князі тримали при
своїх дворах співців-дружинників, які у піснях, акомпануючи собі на
гуслах, славили подвиги князів та їхніх військ. Серед них легендарну славу
здобув сказитель- співак Боян, про якого згадується у «Слові про
Ігорів похід».
Великою любов’ю народа користувалися скоморохи
(можл. з грец. майстер жартів) – мандрівні актори, співаки, танцюристи,
клоуни, фокусники, акробати, які виступали на ринках та вулицях міст. Нерідко в
гострій, сатиричній формі скоморохи висміювали не тільки загальнолюдські вади,
а й церковну і світську знать, чим викликали незадоволення влади.
Інструментальна музика на Русі мала лише прикладне значення, супроводжуючи спів,
танці, походи. Археологи під час розкопок знайшли такі музичні інструменти: гудки, гуслі, сопілки, костяні кастаньєти.
Також з інструментів у Київській Русі надзвичайно популярними були труби, роги, колесна ліра, сурни (особливо під час війни). Послухаємо приклад
Скоморохи віддавали перевагу сопелям, гудкам,
дудкам-жалійкам, бубнам. Зі струнно-щипкових особливо
поширеною була цитра, яка трохи нагадує гуслі. На ній були металеві струни й
струни з жил.
Домашнє завдання:
спочатку усно дайте відповідь на запитання
1. Коли та на територїї якої сучасної держави існувала Київська Русь?
2. Як виконувалися давньоруські церковні наспіви? Ким?
3. Які знаки служили більше 600 років для запису церковної музики?
4. В Київській Русі існувала музика для розваг?
5. Хто такі скоморохи?
6. Які музичні інструменти були популярними у Київській Русі?
а тепер пройдіть тест за посиланням
Комментарии
Отправить комментарий